четвер, 26 квітня 2012 р.

"Чорнобиль : гіркий спомин і вічний біль"

Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнодильський пил на роки оподає,
Годинник життя безупинно іде....
Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам'ятає.

     Чорнобиль... Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль - мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль.
     Чорнобильська аварія - це трагедія не тільки для України, але й для всього людства.    Мільйонам людей прийшлося прощатися зі своїми рідним краєм назавжди. Найбільшого лиха зазнали північні райони нашої області : Овруцький, Народицький, Лугинський, Коростенський та наш Олевський. В Олевському районі найбільше постраждали села Рудня-Радовельська, смт Дуброва - це безумовне відселення, зона відчуження.

пʼятниця, 13 квітня 2012 р.

Світле свято Великодня

Ще кілька днів — і над українськими містами й селами полетить весняним передзвоном світла вість про те, що «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!» Стрепенеться природа, заведуть голосну й потужну пісню пташки. І як рукою зніме зимову депресію — час для змін, Великдень на порозі!

Христос Воскрес! - Воістину Воскрес!

О, як чудодійні ці слова! Коли ми їх вимовляємо або чуємо, в наших серцях спалахують вогні святої радості про Господа Ісуса Христа Воскреслого. І де б вони не виголошувалися, де б ці слова не лунали, де б не чулися, - усюди вони викликають тріпотіння в кожному серці і від них все яскравіше спалахує полум’я віри в душі кожного прославляючого Воскреслого Господа.
Подія Воскресіння Христова - найбільше християнське свято. Це є Свято свят і Торжество з торжеств, знамення перемоги над гріхом і смертю і початок буття світу, спокутуваного і освяченого Господом Ісусом Христом. Свято це називається ще Великоднем, тобто днем, в який здійснився наш перехід від смерті - до життя і від землі - до Неба.
Ось як це було:

середа, 4 квітня 2012 р.

"Жива пам'ять тисячоліть"


                                  Мій рідний край! О, сива давнина

                                      Як мало ще про тебе знаю!

                                  Та серцем всім минуле притяга,

                                        Я вірю, що тебе пізнаю…



          Україна рідний край! Край близький і дорогий кожному, хто хоч раз побачив безмежні поля і дрімучі ліси, вдихнув чистого п'янкого повітря на квітучих лугах, почув  сюрчання коника в лагідному надвечір'ї...
Українське Полісся…  Унікальний  край, унікальна земля, унікальні  люди.
           Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, тут корінь українського народу, що сягає сивої давнини. Тому ми завжди повинні пам'ятати, звідки ми родом, де наше коріння, знати історію свого народу, його мову, звичаї, традиції та обряди.
          Для когось Полісся – просто частинка України, для когось – мала батьківщина.  Багата поліська земля на ліси, тут жителів називають поліщуками. Багато поліщуків стали відомими  письменниками, поетами, видатними вченими, знаменитими особистостями.