пʼятниця, 11 січня 2013 р.


 В’ються  долі, мов стежини в полі…
На святі Дня села Варварівка у липні ц.р. помітно виділялись дві жінки у національному вбранні: вони упорядковували експонати виставок, слідкували за ходом сценарію, турбувались  про вручення призів переможцям конкурсів. Відчувалось, що працюють вони злагоджено, розуміючи і підтримуючи одна одну, маючи повну довіру від сільського голови. В одну із миттєвостей свята  вони опинилася поряд і редакційний фотоапарат зафіксував їх разом: сільського бібліотекаря  Ольгу Патюк та завідуючу клубом Ларису Давидюк. Захотілося більше дізнатися про них…
Ольга Патюк народилася 1 січня 1949 року у селі Замисловичі в родині колгоспниці Ганни та учасника війни, інваліда І-ї групи Федора Бабичів. Повоєнне життя поліщуків було сповнене труднощів відбудовчого періоду, а для Олі виявилося набагато складнішим, бо вчитися ходити і радіти життю довелося двічі: в дитинстві травма хребта прикувала її до ліжка на півтора року, і вчитися ходити у сім років їй довелося по-новому.  У зв’язку із хворобою у школу дівчина пішла на два роки пізніше своїх однолітків, але тяглася до знань і вчилася, в основному, на «відмінно». Дванадцятирічною Оля залишилася без батька, і матері довелося одній виховувати трьох дітей, тому вже після 8-го класу дівчина пізнала нелегкий хліб колгоспної праці. Працюючи дояркою, продовжила навчання у вечірній школі, здобула середню освіту, потім закінчила культосвітнє училище і у 1970 році прийшла працювати бібліотекарем у рідне село.