Афганістан болить в моїй душі, хоча уже пройшли десятиріччя


Афганська війна.. Брудна, неоголошена. Вона чорним смерчем пронеслася над просторами України, зачепила переважно прості родини робітників і селян, які віддали своїх, часто єдиних, синів до армії, не відаючи, через яке пекло їм доведеться пройти. Афганська війна тривала 9 років, один місяць і дев’ятнадцять днів. Через її горнило пройшло більше 160 тисяч українців. З них 2378 загнули, в тому числі 60 вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон. Поранення отримали більше 8000 тисяч українців, з них 4687 повернулися додому інвалідами. 


Олевщина не дочекалася шістьох своїх синів: Крець Юрій Васильович – загинув 18 травня 1980 року, Кручко Іван Адамович – загинув 28 листопада 1980 року, Омелянчук Леонід Іванович – загинув 3 листопада 1982 року, Бєлий Анатолій Іванович – загинув 26 липня 1983 року, Існюк Олександр Тимофійович – загинув 8 вересня 1984 року, Польовий Олександр Юхимович – загинув 5 грудня 1987 року. Імена цих хлопців навічно вписані в літопис нашої пам’яті.
15 лютого 2019 року виповнюється 30 років з дня виводу радянських військ з Афганістану. Щоб вшанувати тих, хто поліг у афганських ущелинах і пошанувати тих наших земляків, яким пощастило повернутися до рідного дому, бібліотекарями відділу обслуговування центральної міської бібліотеки була проведена година пам’яті «Афганістан болить в моїй душі, хоча уже пройшли десятиріччя». На захід були запрошені учні та вчителі Олевського професійного ліцею. Перед присутніми виступили голова Олевської спілки ветеранів Афганської війни Анатолій Тимощук, пісні «Чорний тюльпан» та «Пісня водія» виконав учасник бойових дій в Афганістані, викладач музичної школи Анатолій Бочковський. Цим чоловікам випало жити . Вони пройшли пекло, вони і є тією пам’яттю, що пише історія.

Ми не повинні забувати жертв Афганістану, як і всіх інших жертв, які поніс наш народ тільки через те, що не сам керував долею своїх громадян, а ними розпоряджався хтось інший. Це потрібно для того, щоб нові афганістани не виникали на нашій землі, щоб вони не повторювалися для наших людей ніколи.

Зав. відділом обслуговування Васильчук Л. А.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Конкурс читців польської поезії

Рідна мова – оберіг народу