Співець Поліського краю
Полісся,
Житомирщина – сторона мироповіта, древлянська, житецька… В цій землі знаходимо
сліди автора безсмертного «Слова про похід Ігоря, сина Святослава».
Спочатку
спогадами про батька поділився його син Олексій, який нині проживає у США.
Олексій Олексійович вперше побував на Олевщині, яка його зачарувала. Він
говорив, що тільки зараз зрозумів, чому ці місця так притягували батька, адже
Олексій Євменович дуже часто бував на Олевській землі, яка надихала його на
написання чудових творів. Він є також ініціатором створення музею історії села
Копище Олевського району.
Мовби
веснами, і нині молодіє талантами вона, ця прадавня земля жита й миру, де
народилися велети слова – Леся Українка,
Володимир Короленко, Джозеф Кондрад. Тут жив і творив Оноре де Бальзак,
Юзеф Крашевський, тривалий час писав М. Рильський, О. Довженко та багато-багато
інших.
6 липня 2012
року в читальному залі Олевської
районної бібліотеки відбулася презентація книги відомого українського
письменника, лауреата Всеукраїнської премії імені І. Огієнка – Олексія Євменовича Опанасюка «Живий біль
або зникали у невідомому напрямку».
Олексій Олексійович Опанасюк |
На цій
презентації були присутні син О. Опанасюка, його дружина, онука, також голова
Житомирської організації Національної спілки письменників України М. П.
Пасічник, поет С. К. Васильчук.
Дружина - Лідія Федотіївна Опанасюк |
Син О. Є.
Опанасюка повідомив, що в м. Брусилів незабаром буде встановлено пам’ятник
батьку. Олексій Олексійович подарував для бібліотек Олевського району книги О.
Є. Опанасюк.
Михайло Пасічник |
Теплі
спогади про свого чоловіка висловлювала дружина Олексія Євменовича - Лідія Федотіївна.
М. П.
Пасічник та С. К. Васильчук відмітили неповторність та красу слова О.
Опанасюка. Вони довгий час співпрацювали з Олексієм Євменовичем та вважають
його своїм вчителем.
Зав. відділом
обслуговування Олевської ЦРБ Васильчук Л. А. провела презентацію книги О.
Опанасюка «Живий біль або зникали в невідомому напрямку». Ця книга-повість у
монологах тих людей, які скуштували системних якостей 75-річної радянщини, найголовніше ж – перетворення
цілого народу у «ворога народу» й винищення його штучним голодом і політичними
репресіями.
Святослав Васильчук |
Письменник
Житомирщини описав трагедію на матеріалах рідної Житомирщини, однак висвітлена
панорама характерна для всієї України. І в цьому – безперечна цінність книжки.
Працівники Олевської ЦРБ |
Бібліотекар читального залу Козловець Л. І. зробила огляд літератури О. Опанасюка, яка є в бібліотеці.
На закінчення поети М. П. Пасічник та С. К. Васильчук прочитали свої вірші та подарували в бібліотеку збірки поезій.
М-да... Як цікаво й водночас сумно. Олексія Опанасюка в останні місяці життя доглядала сестра з чоловіком, про інших рідних й не чуть було (я знаю про що кажу, бо навідувалась до нього у Вереси, коли він вже не вставав, говорила з ним), а тепер вони навіть розповідають про нього. Цікавий захід, колеги, проте серце щемить...
ВідповістиВидалити