Бібліовіконце Олевщини

1933 рік - найчорніший час в історії України. В світі не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю однієї з найродючіших і найблагородніших країн. Тривалий час 1933 рік називали одним з найсприятливіших у радянській історії. А навесні цього року в Україні помирало 25 тисяч людей щодня, 1 тисяча щогодини, 17 – щохвилини. Всього жертвами голоду за неповними даними, стало від 7 до 10 млн. осіб, з них 3 млн. – діти. Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все - і життя людини, і життя країни. І сьогодні, через 85 років, жахливо ступати болючими стежками страшної трагедії, що розігралась на благословенній землі квітучого українського краю.

                                                     ( Презентація книги «Тихоплинна Уборть»)   Одна з відомих річок Житомирщини Уборть, притока Прип’яті, бере свій початок з не пересихаючого в спеку і не замерзаючого взимку підземного джерельця, що витікає з не такого й помітного узвишшя між селами Симони та Андрієвичи Ємільчинського району. Далі глибшою і повноводнішою пливе   крізь сусідній Олевськ, за ним оповиває сумновідоме і вщент спалене фашистами село Копище, межуючи саме тут з Білоруссю. Доля кожного з нас так чи інакше пов’язана з Убортю. Хтось зріс на її берегах, хтось купався в її коричнево-червоних водах, а хтось полюбляє сидіти з вудочкою і рибалити. Будь-якої пори року мальовнича і приваблива Уборть кличе до себе всіх шанувальників рідної природи. ЇЇ вивчають, нею цікавляться про неї пишуть, оспівують в піснях та віршах.