Голос вічної пам'яті
Літня тиша довкола стояла – Це тринадцяте липня було, І ще жодна людина не знала, Що ось-ось запалає село. Прокидалося уранці Копище, Закружляв понад хатами птах, А фашист підступав усе ближче Пробирався по ближніх лісах. День липневий у росах умився, Ніби він готувався до жнив, Та ворожий літак появився, До землі колоски прихилив Запалали жита в ріднім полі, Обнялася із сонцем зоря. Понад Убортю – стогін і болі… Українське село помира….. Ольга Пилипчук