Бібліовіконце Олевщини

Наша поліська земля завжди була багата прекрасними і талановитими людьми. Одним із таких людей є Заслужений артист України,  вокаліст-соліст, провідний майстер сцени Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм Микола Дем ’ янович Юськов. Дійсно, такого співака міг породити тільки прадавній поліський край, де гучно шумить дрімучий ліс і співають голосисті солов’ї. Народився Микола Дем ’ янович 14 липня 1949 року на благодатній олевській землі в селі Рудня-Радовельська,навчався в Дубрівській школі. Після закінчення Житомирського училища культури працював у Житомирському драматичному театрі. Згодом – Сімферопольський драмтеатр, Вінницька та Волинська філармонії.

Мій Господе! Надію дай народу. Дай віру нам! Людей оборони Від злої всенародної війни. Дай силу нам відстояти Свободу!                      Ольга Пилипчук 13 липня 2015 року в районній бібліотеці відбулася зустріч, вже в котрий раз, з нашою землячкою, сучасною українською поетесою Ольгою Андріївною Пилипчук. На зустрічі О.А.Пилипчук презентувала свою нову книгу, яка має назву «Незламна духом». В залі були присутні голова РДА В.І.Невмержицький, міський голова А.В.Повар, заступник голови РДА С.В. Рудой, редактор газети «Незалежна» В.Я.Чепік, директор Олевської гімназії Є.М.Рябой, депутат районної ради В.М.Бабач, автор-упорядник серії книг «Древлянские жемчужини» М.М.Пилипчук, заступник голови районної організації ветеранів війни та праці А.М.Іваненко, автор передмови до книги «Незламна духом» І.І.Існюк, друзі та шанувальники поетеси.

15 травня 2015 року   в   Дружбівському навчально-виховному комплексі Олевської районної ради відбулася зустріч з письменником-земляком Михайлом Пасічником. Захід проходив в рамках районного семінару вчителів української мови та літератури «Вивчення літератури рідного краю на уроках української літератури», куди також були запрошені і працівники Олевської районної бібліотеки.

Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. До Дня української писемності та мови для бібліотечних працівників району в читальному залі Олевської ЦРБ був проведений літературно-музичний вечір «На гостину до Куліша» . Саме таку назву має збірка віршів поетеси О.А. Пилипчук і приурочена вона 195 річниці від дня народження П.О. Куліша. Вечір був присвячений трьом співцям української мови. 1. Пантелеймон Куліш – «могучий майстер української мови, творець українського правопису, благородний поет «Дивосвіток», автор історичного роману «Чорна рада» і сили - силенної інших праць, перекладач Шекспірових та Байронових творів, Біблії на українську мову…», - так писав про нього Михайло Коцюбинський. 2. Ганна Барвінок – дружина Куліша, відома українська письменниця. 3. Ольга Пилипчук – наша...

На гостину до Куліша

(З досвіду роботи літературного клубу "Джерела духовності" діючого при ЦРБ)           Поліська   земля… Це справжнє джерело натхнення для письменників, поетів, художників. Тут  черпали  свою наснагу  відомі прозаїки і поети, залишивши в слові  неповторну красу Полісся. Свого часу на Олевщині  побували Максим Рильський, Андрій Малишко, Платон Воронько, її відвідували Анатолій Шиян, Михайло Рубашов,Олексій Опанасюк,  Валентин Грабовський, Михайло Пасічник, Святослав  Васильчук,  жили і працювали Ольга Пилипчук, Микола Курильчук, Галина Іваненко, Василь Струтинський та багато інших.  Ніби веснами, молодіє талантами  і нині Олевська земля.  Щоденно,  перегортаючи  періодичні видання,  на сторінках  зустрічаєш вірші молодих поетів-початківців нашого краю і задумуєшся над тим, а чому б не створити клуб за інтересами чи любительське об’єднання для поетів, проз...

                                        Спасибі солдате...! Як рідко бувають святії ті дати, Коли промовляють: спасибі, солдате,  За подвиг безсмертний, за мир і свободу, Не дав ти померти народам Європи .  За працю невтомну в роки повоєнні,  За спокій у домі і хліб наш щоденний .  Хвала тобі буде від діток, онуків,   Щ о вивів у люди й до храму науки. Нехай не померкне в віках твоя слава,  Сповна борг поверне бор жниц я-держава.                                                        А. Іваненко

Серія книг "Древлянские жемчужины" М. М. Пилипчук 13 липня нинішнього року виповнюється 70 років страшної, звірської розправи з жителями с. Копище. Це була найбільша за масштабами, найбездушніша, найцинічніша по відношенню до людей трагедія в Олевському районі. До світанку село ще жило, а з першими сонячними променями до неба знялися стовби диму, зчинилася стрілянина, лунали крики, зойки, голосіння… І Копище пішло в небуття. Того дня від куль і вогню загинуло 2887 жителів, майже половина з яких – діти віком до двадцяти років.

 В’ються  долі, мов стежини в полі… На святі Дня села Варварівка у липні ц.р. помітно виділялись дві жінки у національному вбранні: вони упорядковували експонати виставок, слідкували за ходом сценарію, турбувались  про вручення призів переможцям конкурсів. Відчувалось, що працюють вони злагоджено, розуміючи і підтримуючи одна одну, маючи повну довіру від сільського голови. В одну із миттєвостей свята  вони опинилася поряд і редакційний фотоапарат зафіксував їх разом: сільського бібліотекаря  Ольгу Патюк та завідуючу клубом Ларису Давидюк. Захотілося більше дізнатися про них… Ольга Патюк народилася 1 січня 1949 року у селі Замисловичі в родині колгоспниці Ганни та учасника війни, інваліда І-ї групи Федора Бабичів. Повоєнне життя поліщуків було сповнене труднощів відбудовчого періоду, а для Олі виявилося набагато складнішим, бо вчитися ходити і радіти життю довелося двічі: в дитинстві травма хребта прикувала її до ліжка на півтора року, і вчитися ходити...

           Полісся, Житомирщина – сторона мироповіта, древлянська, житецька… В цій землі знаходимо сліди автора безсмертного «Слова про похід Ігоря, сина Святослава». Мовби веснами, і нині молодіє талантами вона, ця прадавня земля жита й миру, де народилися велети слова – Леся Українка,   Володимир Короленко, Джозеф Кондрад. Тут жив і творив Оноре де Бальзак, Юзеф Крашевський, тривалий час писав М. Рильський, О. Довженко та багато-багато інших. 6 липня 2012 року   в читальному залі Олевської районної бібліотеки відбулася презентація книги відомого українського письменника, лауреата Всеукраїнської премії імені І. Огієнка – Олексія Євменовича Опанасюка «Живий біль або зникали у невідомому напрямку».

23 травня 2012 ро ку в Оле вській гімназії відбулася зустріч з сучасною українською поетесою Ольгою Андріївною Пилипчук. Організаторами зустрічі стали районна бібліотека для дорослих та гімназія. Ольга Пилипчук презентувала свою нову ювілейну 25-ту книгу, яка має назву «Княже місто». Ця зустріч відбулася в переддень святкування 1300-річчя м. Олевськ, адже книга «Княже місто» присвячена саме цій даті. Зібрані у ній твори, які друкувалися впродовж двох десятиліть  в інших виданнях, а також нові поезії, які ще не були опубліковані.  Ольга Андріївна Пилипчук народилася на Чернігівщині, але одні з найкращих років провела на Олевській землі. Саме сюди в 1958 році, після закінчення Ніжинського медучилища, приїхала Ольга Андріївна працювати спочатку на посаді завідуючою фельдшерсько-акушерським пунктом в селі Рудня-Радовельська, згодом – фельдшером в Равдовельській дільничій лікарні, пізніше – старшою медсестрою дитячого відділення Олевської районної лікарні. Тут зустріла св...

          « У рожевому цвітінні садів ми стрічаємо 6 7-му весну, що пливе над світом, мов Великдень. Сонце придивляється до її кольорів, теплом огорта є   все живе, безкрайній рідний край. Пам’ять...   6 7   рок ів.. . Швидко, мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Вона живе у спогадах бійця і в суворому м о н ументі , як свідок грізних років і переможних боїв ,   пильно дивиться на нас в залах музеїв і   зі   сторінок книг, її мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи ,   як святиню ,   у спадщину поколінням.   Вже більше півстоліття відділяє нас від буремних воєнних років. Для історії це небагато, а для людини — це майже все життя. Та люди самі творять історію. Відірвімось у ці дні від своїх буденних турбот і суєти, згадаймо тих, кого немає з нами, хто навічно залишився молодим, виз...