Свічка плакала в скорботі

1933 рік - найчорніший час в історії України. В світі не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю однієї з найродючіших і найблагородніших країн. Тривалий час 1933 рік називали одним з найсприятливіших у радянській історії. А навесні цього року в Україні помирало 25 тисяч людей щодня, 1 тисяча щогодини, 17 – щохвилини. Всього жертвами голоду за неповними даними, стало від 7 до 10 млн. осіб, з них 3 млн. – діти. Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все - і життя людини, і життя країни. І сьогодні, через 85 років, жахливо ступати болючими стежками страшної трагедії, що розігралась на благословенній землі квітучого українського краю.

 Як і по всій країні, на Олевщині нещастя приніс голод. По неповних даних, кількість загиблих в Олевському районі складає 306 чоловік. Найбільше голод охопив такі села як Кам’янка, Радовель, Білокоровичі, Юрове, Копище ,Зольню, Комсомольське.

Олевський район не вважався зерновим. Другим хлібом на Олевщині вважається споконвіку картопля, норми заготівель якої були значно меншими і не так жорстоко контролювалися. Суттєвим фактором виживання за свідченням очевидців голоду був природній. Наявність на Поліссі багатої флори і фауни забезпечило напівголодне животіння в страшний 1933 рік. Саме це давало можливість вижити більшості сімей.

23 листопада 2017 року для учнів 9 –А класу Олевської гімназії (класний керівник Гур’єва Олена Михайлівна) працівники відділу обслуговування міської бібліотеки провели вечір – реквієм «Свічка плакала в скорботі», на якому розповіли про жахіття голодомору на Олевщині, і в цілому на Україні. У вечорі приймали участь учениці 7 –А класу Олевської гімназії Смоляр Аліна і Сапожнікова Роксолана. На абонементі та в читальному залі були оформлені виставки-нагадування «Уроки історії : голодомор 1932 – 1933 років» та «Національна трагедія України».        

                                                Бібліотекар І категорії Козловець Л. І.