Дорогами долі Василя Стуса

Трагічна доля судилася Василю Стусу - талановитому українському поету, прозаїку, перекладачу, літературознавцю, правозахиснику, одному з найактивніших представників українського культурного руху 1960-х років. Він був людиною, не здатною на компроміси, яка завжди йшла шляхом правди і заплатила за це власним життям, людиною, яка з гідністю казала про себе: "...Голови гнути я не збирався, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину".

Місцеположення: Олевськ, Житомирська область, Україна, 11002

Коментарі

Дописати коментар

Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, ЯК? Дуже просто!
- Натисніть на стрілку поруч з віконцем Підпис коментар.
- Виберіть Ім'я / URL. (Ніхто не любить анонімів!)
- Наберіть своє ім'я, URL рядок можете залишити порожнім.
- Натисніть Продовжити
- У віконці коментаря напишіть те, що хотіли і натисніть "Надіслати коментар"! Дякуємо!

Популярні дописи з цього блогу

Рідна мова – оберіг народу

Зображення
Мова – то цілюще народне джерело І хто не припаде до нього вустами , той сам всихає від спраги.                                  В. Сухомлинський.      Історія не знає жодного народу, який би не користувався мовою, не спілкувався нею. З розвитком суспільства розвивається і мова, її словниковий запас, писемність народів. Мова – це великий дар природи. У світі налічується близько 3 тисяч мов і в кожного народу вона своя. І серед них – запашна квітка в чудовому букеті – українська мова. Наш народ створював свою мову віками. Її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнано світом. У 1928 році, у Парижі, на Міжнародному конгресі мов українська мова, зайняла 3-є місце  (після французької і перської). 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день став днем полеглих за рідну мову. У жовтні 1999 року за ініціативою ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день
Докладніше
Зображення
« Я до тебе, мій краю, моя Батьківщино, незрадливу любов крізь життя пронесу » Як не любить той край, де вперше ти побачив Солодкий дивний світ, щ о звав життям, Де вперше став ходить і квіткою неначе В його теплі зростав і усміхався квітам.  (В. Бичко)   Любов до рідного краю, до землі, до людей , що її заселяють, є спільною турботою про те, щоб він був багатшим, красивішим, культурнішим. Для того потрібно добре знати його історію, природу, економіку, етнографію і культуру. Тому одним із пріоритетних напрямків роботи бібліотек району є краєзнавча робота. Сьогодні, в час духовного відродження України, значно збільшився інтерес читачів до її історичного минулого, зростає роль краєзнавства, зокрема його культурно-мистецьких, літературних напрямів. Саме бібліотека формує особистість на ґрунті історії, культури, традицій народу. З метою популяризації краєзнавчої літератури організовані краєзнавчі виставки: «Мій рідний край, це серця рідна пристань» (№25,
Докладніше

Славиться талантами земля Олевщини

Зображення
(З досвіду роботи літературного клубу "Джерела духовності" діючого при ЦРБ)           Поліська   земля… Це справжнє джерело натхнення для письменників, поетів, художників. Тут  черпали  свою наснагу  відомі прозаїки і поети, залишивши в слові  неповторну красу Полісся. Свого часу на Олевщині  побували Максим Рильський, Андрій Малишко, Платон Воронько, її відвідували Анатолій Шиян, Михайло Рубашов,Олексій Опанасюк,  Валентин Грабовський, Михайло Пасічник, Святослав  Васильчук,  жили і працювали Ольга Пилипчук, Микола Курильчук, Галина Іваненко, Василь Струтинський та багато інших.  Ніби веснами, молодіє талантами  і нині Олевська земля.  Щоденно,  перегортаючи  періодичні видання,  на сторінках  зустрічаєш вірші молодих поетів-початківців нашого краю і задумуєшся над тим, а чому б не створити клуб за інтересами чи любительське об’єднання для поетів, прозаїків,для талановитих людей нашого краю.
Докладніше