"Жива пам'ять тисячоліть"


                                  Мій рідний край! О, сива давнина

                                      Як мало ще про тебе знаю!

                                  Та серцем всім минуле притяга,

                                        Я вірю, що тебе пізнаю…



          Україна рідний край! Край близький і дорогий кожному, хто хоч раз побачив безмежні поля і дрімучі ліси, вдихнув чистого п'янкого повітря на квітучих лугах, почув  сюрчання коника в лагідному надвечір'ї...
Українське Полісся…  Унікальний  край, унікальна земля, унікальні  люди.
           Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, тут корінь українського народу, що сягає сивої давнини. Тому ми завжди повинні пам'ятати, звідки ми родом, де наше коріння, знати історію свого народу, його мову, звичаї, традиції та обряди.
          Для когось Полісся – просто частинка України, для когось – мала батьківщина.  Багата поліська земля на ліси, тут жителів називають поліщуками. Багато поліщуків стали відомими  письменниками, поетами, видатними вченими, знаменитими особистостями.

        
29 березня  2012 року в районній бібліотеці проведено презентацію книги  Галини Іваненко «Час покаянний». Галина Іваненко  уродженка села Жовтневе (Голиші), Олевського району. В даний час проживає у м. Києві.
          Роман «Час покаянний» - це відтворення життя і побуту  жителів села середини 80-х-90-х років минулого століття, доступною мовою передано в творі  любов до рідного краю, батьківської домівки, любов до свого народу. Красу рідного краю  зможе описати тільки людина, яка дійсно  закохана у рідний край, яка з самого народження увібрала з молоком матері саме те, притаманне тільки поліському краю.
            Прочитавши роман  ми бачимо що це твір автобіографічний. В образі головної героїні Єви Чепури   письменниця показала  свою нелегку долю, звичаї і обряди свого роду, поліщуків  із місцевим  діалектом.
               На презентації книги  були присутні бібліотечні працівники району, поет і редактор газети «Незалежна» Чепік Василь Якович, Бабич Василь Миколайович - депутат районної ради, який до речі і знайшов дану книгу в своїх знайомих, і запропонував прочитати  працівникам бібліотеки.  З великим задоволенням  за три доби була перечитана книга «Час покаянний», в якій 800 сторінок, працівниками бібліотеки. Роман повертає нас  у наше  босоноге  дитинство.
          Завершилася презентація словами із роману Галини Іваненко « … відходять у небуття разом із людьми неоціненні скарби поліських звичаїв, обрядів, побуту, культури, ремесел, промислів. Мілкішають та помирають села, забруднюються річки, щоденно  гудуть машини, що вивозять  старечі Соснові бори, Ямкові ляда, Березові волоки, Ковалеві гала, Тилячі й Череп’ячі мохи, Запрудки …»
   Благословенна земля Олевщини…
       Летять століття, але пам’ять про  життя і побут наших  предків не повинна вмерти і наш святий обов’язок, молодого покоління, вивчати і берегти історію свого краю, донести її такою як вона є, і примножити, передавши прийдешнім поколінням.

Коментарі

  1. Дуже цікаво проведено презентацію книги нашої землячки, уродженки Олевського району Галини Іваненко. Дирекція ЦБС висловлює величезну подяку письменниці, яка подарували свої книги для бібліотек району.

    ВідповістиВидалити
  2. Книга видана для вивчення звичаів,обрядів,традицій поліського краю. Вивчати їх потрібно ще й тому, щоб не стати безбатченками на своїй землі. У нас є чим пишатися, є відмінність від інших регіонів України у прекрасних традиціях поліщуків. Вони ще не вивчені,їх потрібно збирати і передавати нащадкам.Тож потрібно працювати в цьому напрямку, залучати молодь, учнів у школах. Відмінність поліськоі древньоі культури збереглася майже у первинному вигляді тому, що цей край був ніби закорсервований у лісах. Любіть свій поліський край, він-найкращий у світі!

    ВідповістиВидалити
  3. Де можна прочитати книгу?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Шановна Катерино! Книгу можна взяти для читання у центральній районній бібліотеці, а також у бібліотеках-філіях у селах.

      Видалити
  4. Вже читаю. Цікаво. Скоріше хочеться знати, чим закінчиться. Класно читати про свій край, який поруч. Навіть не думала, що наша історія може бути такою цікавою.

    ВідповістиВидалити
  5. Шановна Катерино! У фондах районної бібліотеки дуже багато цікавих краєзнавчих творів про наш край. Запрошуємо Вас до нас на презентації книг наших письменників. Незабаром плануємо презентацію книги " Древній град Олевськ і його святиня" та зустріч із автором книги М. Пилипчук. Про час повідомимо Вам , якщо завлишите номер телефону.

    ВідповістиВидалити
  6. Нажаль, не зможу приіхати-навчаюся і рідко буваю в селі. Але в бібліотеці обов'язково візьму,якщо буде. Дякую вам за допомогу.

    ВідповістиВидалити
  7. Борис андреев17 червня 2012 р. о 07:05

    В наше время не вдруг прочтешь хорошую книгу на украинском языке, а тут- ну просто очень хороший роман. И никакого пиара! Хочу сказать: читайте люди Галину Иваненко! Есть что взять для себя и есть о чем задуматься. Я тоже родом с олевщины, думал- забытый край,ан- нет, читаю- плачу, вспоминаю детство. Услышал по радио и нашел в Киеве. Спасибо ей!!!

    ВідповістиВидалити
  8. Шановний пане Борисе! Нам відомо, що Галина Іваненко працює над продовженням роману "Час покаянний". Можливо у вас є про це якась інформація, будемо вам щиро вдячні, якщо ви нам про це повідомите.

    ВідповістиВидалити
  9. Борис Андреев26 червня 2012 р. о 19:34

    Ничего не знаю, но самому интересно. Больно конец трагичен, хочется, чтобы все герои романа были счастливы. Если кто-то узнает-пишите.

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, ЯК? Дуже просто!
- Натисніть на стрілку поруч з віконцем Підпис коментар.
- Виберіть Ім'я / URL. (Ніхто не любить анонімів!)
- Наберіть своє ім'я, URL рядок можете залишити порожнім.
- Натисніть Продовжити
- У віконці коментаря напишіть те, що хотіли і натисніть "Надіслати коментар"! Дякуємо!

Популярні дописи з цього блогу

Сила письменницького слова

Горджусь і радію, що рідною мовою володію