Країна кохання
Хто знає, можливо саме в День святого Валентина, свято всіх закоханих, два самотніх серця зустрінуться. Бо ж не дарма це свято оповите стількома таємницями та легендами. В одній із них розповідається про те, що Валентин був священиком, котрий вінчав хлопців та дівчат, що не отримали батьківського благословення. Він не зважав на жодні заборони, єдине, чим керувався Валентин - це щирість почуттів юнаків та дівчат. А вони справді були щирими.
Жив Валентин у ІІІ столітті нашої ери в Римській імперії. Церква призначила його єпископом у одному із храмів Терну (Туріну). Крім того, що єпископ таємно вінчав молодь, він ще й мирив закоханих, які посварилися, дарував квіти молодим подружжям та одружував солдатів імператорських легіонів. А це було заборонено під загрозою смертної кари, оскільки імператор Юлій Клавдій ІІ вважав, що сім'я псує легіонера. Подружні вузи роблять його слабким та вразливим, а слабкому солдатові не місце в імператорській армії. Тому й заборонили будь-які вінчання та створення сім'ї. Ця заборона не лякала Валентина. Він все-одно вінчав закоханих, не зважаючи, легіонери вони чи «прості» смертні.
Коли Юлій Клавдій дізнався про непослух єпископа Валентина, він наказав схопити його та кинути до в'язниці. Валентин не пручався. У в'язниці священик познайомився з дочкою свого наглядача. Вона була сліпою. Між єпископом та дівчиною спалахнули почуття, вони були надзвичайно світлими та чистими. В день страти Валентин написав коханій записку, яку підписав: «Від твого Валентина». Він попросив передати дівчині лист та маленький букетик польових квітів, котрий на його прохання принесли друзі, яких у доброго Валентина було дуже багато.
Коли дівчина отримала листа й квіти, то спочатку побачила тьмяне світло й нечіткі обриси предметів. Поступово все навкруги ставало чіткішим, вона розгорнула прощальну записку, почала читати... По щоках коханої Валентина текли сльози. «Від твого Валентина», - пошепки сказала дівчина.
Нині ж, саме у день страти Валентина, 14 лютого, кожен сподівається зустріти свого «Валентина» чи «Валентину». І якщо в цей день до вас хтось підійде та запитає: «Ти будеш моєю Валентиною?» - не відмовляйте. Хтозна, можливо це саме ваш «Валентин».
Матеріал взято із сайту Букет
Жив Валентин у ІІІ столітті нашої ери в Римській імперії. Церква призначила його єпископом у одному із храмів Терну (Туріну). Крім того, що єпископ таємно вінчав молодь, він ще й мирив закоханих, які посварилися, дарував квіти молодим подружжям та одружував солдатів імператорських легіонів. А це було заборонено під загрозою смертної кари, оскільки імператор Юлій Клавдій ІІ вважав, що сім'я псує легіонера. Подружні вузи роблять його слабким та вразливим, а слабкому солдатові не місце в імператорській армії. Тому й заборонили будь-які вінчання та створення сім'ї. Ця заборона не лякала Валентина. Він все-одно вінчав закоханих, не зважаючи, легіонери вони чи «прості» смертні.
Коли Юлій Клавдій дізнався про непослух єпископа Валентина, він наказав схопити його та кинути до в'язниці. Валентин не пручався. У в'язниці священик познайомився з дочкою свого наглядача. Вона була сліпою. Між єпископом та дівчиною спалахнули почуття, вони були надзвичайно світлими та чистими. В день страти Валентин написав коханій записку, яку підписав: «Від твого Валентина». Він попросив передати дівчині лист та маленький букетик польових квітів, котрий на його прохання принесли друзі, яких у доброго Валентина було дуже багато.
Коли дівчина отримала листа й квіти, то спочатку побачила тьмяне світло й нечіткі обриси предметів. Поступово все навкруги ставало чіткішим, вона розгорнула прощальну записку, почала читати... По щоках коханої Валентина текли сльози. «Від твого Валентина», - пошепки сказала дівчина.
Нині ж, саме у день страти Валентина, 14 лютого, кожен сподівається зустріти свого «Валентина» чи «Валентину». І якщо в цей день до вас хтось підійде та запитає: «Ти будеш моєю Валентиною?» - не відмовляйте. Хтозна, можливо це саме ваш «Валентин».
Матеріал взято із сайту Букет
Як не дивно, але це свято люблять і дорослі, і малі*) Адже любов - це почуття вічності. Надзвичайно креативна у вас книжкова виставка. Молодчинки!!!
ВідповістиВидалити