Країна кохання

Хто знає, можливо саме в День святого Валентина, свято всіх закоханих, два самотніх серця зустрінуться. Бо ж не дарма це свято оповите стількома таємницями та легендами. В одній із них розповідається про те, що Валентин був священиком, котрий вінчав хлопців та дівчат, що не отримали батьківського благословення. Він не зважав на жодні заборони, єдине, чим керувався Валентин - це щирість почуттів юнаків та дівчат. А вони справді були щирими.
     Жив Валентин у ІІІ столітті нашої ери в Римській імперії. Церква призначила його єпископом у одному із храмів Терну (Туріну). Крім того, що єпископ таємно вінчав молодь, він ще й мирив закоханих, які посварилися, дарував квіти молодим подружжям та одружував солдатів імператорських легіонів. А це було заборонено під загрозою смертної кари, оскільки імператор Юлій Клавдій ІІ вважав, що сім'я псує легіонера. Подружні вузи роблять його слабким та вразливим, а слабкому солдатові не місце в імператорській армії. Тому й заборонили будь-які вінчання та створення сім'ї. Ця заборона не лякала Валентина. Він все-одно вінчав закоханих, не зважаючи, легіонери вони чи «прості» смертні.
    Коли Юлій Клавдій дізнався про непослух єпископа Валентина, він наказав схопити його та кинути до в'язниці. Валентин не пручався. У в'язниці священик познайомився з дочкою свого наглядача. Вона була сліпою. Між єпископом та дівчиною спалахнули почуття, вони були надзвичайно світлими та чистими. В день страти Валентин написав коханій записку, яку підписав: «Від твого Валентина». Він попросив передати дівчині лист та маленький букетик польових квітів, котрий на його прохання принесли друзі, яких у доброго Валентина було дуже багато.
    Коли дівчина отримала листа й квіти, то спочатку побачила тьмяне світло й нечіткі обриси предметів. Поступово все навкруги ставало чіткішим, вона розгорнула прощальну записку, почала читати... По щоках коханої Валентина текли сльози. «Від твого Валентина», - пошепки сказала дівчина.
    Нині ж, саме у день страти Валентина, 14 лютого, кожен сподівається зустріти свого «Валентина» чи «Валентину». І якщо в цей день до вас хтось підійде та запитає: «Ти будеш моєю Валентиною?» - не відмовляйте. Хтозна, можливо це саме ваш «Валентин».
Матеріал взято із сайту Букет

Напередодні свята до нашої бібліотеки завітали маленька група учнів Олевської гімназії, які із задоволенням вислухали легенду про Святого Валентина та обмінялися «валентинками». На згадку було зроблене фото біля книжкової виставки.





Олевська районна бібліотека для дітей

Коментарі

  1. Як не дивно, але це свято люблять і дорослі, і малі*) Адже любов - це почуття вічності. Надзвичайно креативна у вас книжкова виставка. Молодчинки!!!

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, ЯК? Дуже просто!
- Натисніть на стрілку поруч з віконцем Підпис коментар.
- Виберіть Ім'я / URL. (Ніхто не любить анонімів!)
- Наберіть своє ім'я, URL рядок можете залишити порожнім.
- Натисніть Продовжити
- У віконці коментаря напишіть те, що хотіли і натисніть "Надіслати коментар"! Дякуємо!

Популярні дописи з цього блогу

Рідна мова – оберіг народу

Славиться талантами земля Олевщини