Пам’ятаємо. Перемагаємо

Земле моя, неповторна, єдина,
Ріки, ліси і поля.
Живемо вічно моя Україна,
Кров’ю полита земля. 
Там, де від рук недовірка-ординця
Впав серед поля козак,
Виросла квітка – чарівна жар-птиця,
Квітка, що названа мак.
Кованим чоботом неньку топтала
Чорна фашистська чума,
Цвітом своїм Україна повстала – 
Нечисті і сліду нема!

Україна – рідна, зболена, згорьована та посивіла від втрати своїх синів та дочок – мати. Голодомори, Чорнобиль, війни… За цими страшними сторінками історії – сотні тисяч полеглих українців, які живуть і вічно житимуть у нашій пам’яті.
Друга Світова війна – це страшне лихо, суворе випробування, яке випало на долю нашої Батьківщини.
Війна – це жах..
Війна – це руйнація...
Війна – це смерть...
Ця страшна звістка чорною хмарою увірвалася у кожну українську хату. Матері, дружини, кохані, діти проводжали на війну своїх рідних.
Чорний смерч війни безжально попелив села і міста, робив вдовами жінок, сиротами дітей. Знищувалися цілі села. Не шкодували ні старих людей, ні малих дітей.
У довічному боргу наше покоління перед ветеранами війни, які пройшли через чорнило битв і дожили до цього світлого дня. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. Їхні груди вкриті медалями, на скронях – сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати. Неможливо позбутися нав’язливої жахливої думки: а прийде ж день, коли піде з життя останній з цих літніх людей з орденами. Піде у вічність, понесе з собою живі спогади. Що ж залишиться після них? А залишиться Пам'ять, світла пам'ять про незабутніх героїв.
У день пам’яті та примирення 8 травня до районної бібліотеки для дітей завітали учні 4-А та 4-Б класу Олевської ЗОШ №3 на годину пам’яті до 70-річчя Перемозі «Пам’ятаємо. Перемагаємо».
На зустріч з учнями був запрошений ветеран війни, наш місцевий поет – Іваненко Анатолій Макарович, який розповів дітям про тяжкі часи, які випали на його долю, про своє дитинство, свою родину. Анатолій Макарович читав дітям свої вірші з нової збірки «Струни мого серця», співав пісні.
Бібліотекар І кат. районної бібліотеки для дітей Федоренко О. М. 

Коментарі

Дописати коментар

Ви хочете залишити коментар, але не знаєте, ЯК? Дуже просто!
- Натисніть на стрілку поруч з віконцем Підпис коментар.
- Виберіть Ім'я / URL. (Ніхто не любить анонімів!)
- Наберіть своє ім'я, URL рядок можете залишити порожнім.
- Натисніть Продовжити
- У віконці коментаря напишіть те, що хотіли і натисніть "Надіслати коментар"! Дякуємо!

Популярні дописи з цього блогу

Конкурс читців польської поезії

Рідна мова – оберіг народу