Подвиг партизан-підпільників пам'ятаймо назавжди


…Виходять з лісу партизани
У наступ на смертельну ніч, —
А полум’я горить, не в’яне,
А полум’я — як вічний клич…

Велика Вітчизняна… Скільки болю, страждань, розпачу, зневіри і розчарувань принесла вона на нашу багатостраждальну землю!
Велику Вітчизняну війну по праву називають всенародною. Безумовним підтвердженням такого визначення є широкий розмах партизанського руху та героїзм патріотів-підпільників, які зробили свій неоціненний внесок для перемоги над фашизмом. Адже не тільки ті, хто пішов у ліси були партизанами, а й ті, хто ховав у себе в домівках ранених партизанів, і ті, хто ночами пік хліб для них, і ті, хто під страхом смерті кожного разу відносив цей хліб у ліс, і ті, хто показував дорогу до німецьких складів та місць базування…
Ми повинні пам’ятати, що і в нашому краї в роки Другої світової війни партизанський рух набув величезного розмаху. Не забувати про це – наш обов’язок перед тими, хто поклав життя за світле сьогодення.

Щорічно 22 вересня згідно з Указом Президента України від 30 жовтня 2001 року №1020 в Україні відзначається День партизанської слави.
В Лопатицькій сільській бібліотеці було проведено урок мужності «Немеркнуче світло великого подвигу», де школярі мали змогу дізнатись про партизанський рух в нашому краї, послухати вірші даної тематики, почитати уривки з книг про участь дітей у партизанському русі, ознайомитися з книгою Ніни Насальської «Все, що пам'ять зберегла» ( про партизанський рух на Олевщині).
В нас сьогодні – щасливе дитинство. І ми в неоціненному боргу перед тими, хто своїм життям захистив нашу країну від фашистської навали…
Щиро вдячні вчительці початкових класів Раїсі Володимирівні Власюк за допомогу у підготовці даного заходу.

Надія Мельник
Бібліотекар філіалу № 31 с. Лопатичі

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Сила письменницького слова

Горджусь і радію, що рідною мовою володію